Добро пожаловать, Гость. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Имя пользователя: Пароль:

Автор Тема: У місті Вінниці спостерігається поширення каштанової мінуючої молі.  (Прочитано 14486 раз)

Сонце

  • Старожил
  • ****
  • Сообщений: 337
    • Просмотр профиля
У місті Вінниці спостерігається поширення каштанової мінуючої молі

     В останні роки на вулицях Вінниці впадає в око те, що уже в липні-серпні жовтіє, скручується і обсипається. В народі подейкують, що то радіація спотворює листя або забруднене повітря забиває продихи листя чи навіть кислотні дощі. Проте, давайте з’ясуємо, в чому річ?
Фото 1. Пошкодження листків гіркокаштану кінського (Aesculus hipocastanus)   карантинним шкідником – каштановою мінуючою міллю.

     Хто не бачив каштану, точніше гіркокаштану кінського (Aesculus hipocastanus) – така його наукова назва? Звичайно, що всі. Його лопатеві листки стали такими звичними для жителів міст і сіл України, що мало хто сумнівається у тому, що це дерево істинно українське. Але то не так, ще в ХІХ столітті гіркокаштан був екзотикою і висаджувався лише у ботанічних садах і великих містах: Києві, Харкові чи Львові. І з цим, таким звичним деревом, щось трапилось. В останні роки каштани раптово почали сохнути, влітку скидати листя і цвісти восени. Спершу це відбулось на Закарпатті десь на межі 2000-го року, проте ця подія якось не привернула уваги ні населення, ні влади, ні науковців. Забили на сполох, коли дивні речі з каштанами почали творитись у Львові в 2002 році. За дослідження взялись науковці і видали результат. Виявилось, що бідою наших каштанів є міліметрових розмірів міль – Cameraria ohridella Deschka et Dimič або каштанова мінуюча міль – вид невідомого походження, яка була виявлена в ізольованому місці біля озера Охрид в Македонії (Formed Jugoslavian Repablic Makedonia) у 1985 р, а як новий вид – описаний у 1986 р. Cameraria ohridella є мандрівним видом і вважається завізним, проте його батьківщина до нинішнього дня так і невстановлена. До 2000 р. даний вид поширився по всій Європі, втому рахунку і в Україні.
     
Країни            Рік виявлення

Македонія               1985
Хорватія               1989
Австрія                           1989
Італія                           1992
Словаччина, Чехія   1993
Німеччина               1994
Бельгія                           1999
Франція               2000
Угорщина, Швеція,
Польща, Данія,
Англія, Греція             2000-2003

Україна:
   (Львів)               2002
   (Київ)                2003
Росія    (Москва)   2005

    З 1986 року, мандруючи кожен рік по 150 – 200 кілометрів, метелик поступово добрався до України.
Фото 2. Каштанова мінуюча міль – Cameraria ohridella Deschka et Dimič
(імаго – доросла комаха)

     Уперше шкідника (див. фото 2) на території України виявили у 2003 році на Львівщині. Приблизно тоді ж міллю були вражені вже майже всі основні насадження і на Закарпатті.

     Вважається, що проникнення Cameraria ohridella в Україну розпочалась у 1998-1999 рр. з Угорщини. Впродовж останніх років вид поширився на територію більшої частини Західної України і розпочав експансію в центральні регіони держави. Науковці вказують, що поширення молі відбувалось вздовж автотраси Чоп-Київ за рахунок перевезення автомобілями та залізничним транспортом уражених листків каштану і завдяки обсадженими узбіччями автострад – гіркокаштаном кінським.  Проте перші достовірні дані про наявність цього виду в Україні припадають на 2002 р, коли Cameraria ohridella масово була виявлена у м. Львові, де спричинила серйозну стурбованість тамтешніх біологів. В другій половині липня 2004р. було відмічено наявність типових охристих плям на листках гіркокаштану, їх скручування та опадання у м. Івано-Франківську та цілій низці населених пунктів області. Личинки каштанової мінуючої молі поселяються в листках гіркокаштану, клену гостролистого (Acer plataniodes), липи серцелистої (Tilia cordata), платану західного (Platan occidentalis) та ясена (Fraxinus excelsior).

     Чому міль називають мінуючою? В середньовіччя міною називали потайний хід-підкоп під стінами замку. Аналогічно веде себе і личинка Cameraria ohridella — вгризаючись в листову пластинку і там розвиваючись. Живлячись личинка проточує хід в асиміляційній (зеленій) тканині листка. Через деякий час личинка заляльковується, і з лялички виходить метелик. На протязі літа міль дає три – чотири покоління.
Фото 3. Ляличка в листку

     Активність дорослих осіб генерації, яка перезимувала, починається разом із початком цвітіння каштана. В кінці квітня - на початку травня проходить виліт метеликів і концентрація їх у кроні дерев, самиці на листках відкладають яйця, до 30 штук кожна. Літ і яйцекладка яких може тривати на протязі 25-30 днів. В кінці червня виходять метелики другої генерації літ і яйцекладка яких триває до кінця липня. Період відкладання яєць може бути розтягнутим. В Львові літ і парування метеликів на корі каштанів спостерігається  навіть в середині вересня, хоча нормальний розвиток личинок з відкладених яєць практично неможливий. Зимує міль в листі, що опало з дерева. Чисельність її значною мірою зменшується при ранніх заморозках, але при аномальному потеплінні останніх років на це можна не сильно покладатись. Тим більш що з одного кілограму сухого листя може вийти до 4,5 тис. особин.

     Наявність кількох генерацій протягом літнього періоду і практична відсутність природних ворогів (правда, є певні відомості про роль синиць в обмеженні чисельності цього шкідника) роблять каштанову міль неймовірно агресивною стосовно до своєї кормової рослини — гіркокаштана звичайного. Ситуація ускладнюється й особливостями вегетації цього каштана: на відміну від інших дерев, які приблизно через два тижні після спалаху діяльності шкідника відновлюють листяний покрив, для гіркокаштана це нехарактерно. Буває й таке, коли до початку літа каштани стоять повністю без листя. Восени, зазвичай у вересні, найураженіші дерева випускають нове листя й цвітуть. Це явище, за умови регулярного повторення протягом декількох років, сильно пригнічує рослини і може призвести до їх загибелі, що вже колись спостерігалося у Чехії та Угорщині.
Як правило, у місцях з високою щільністю молі вже після першої генерації шкідника листя каштана повністю пошкоджене. Це перешкоджає нормальному накопиченню деревом поживних речовин, необхідних для зимівлі та весняного пробудження. До цього призводить те, що каштани масово скидають поїдене личинками молі листя, а у вересні, коли настає „бабине літо” й тепло, починають частково відновлюватися й удруге цвісти. Але це шкідливо, бо дуже виснажує каштан, ослаблює його захист і прискорює загибель дерева.

Боротьба в Україні
     
    Є кілька варіантів боротьби з міллю: уколи інсектициду в стовбур (проте це буде дорого), відловлення самців молі феромонними пастками, згрібання та компостування опалого листя, можливо, обприскування дерев уночі, коли люди не виходять на вулиці (але цей метод у місті небажаний), але найліпше допомагає випускання на дерева природного шкідника цієї молі – мушки-трихограми, яка відкладає свої личинки в яйця паразита й ними живиться. Мушка не спричиняє людям шкоди. Каштанова міль дає 3 покоління за півроку, ці покоління теж розмножуються, й таким чином одна пара метеликів дає за цей час більше 3-х тисяч нащадків. Вся ця навала з року в рік шкодить каштанам, поступово знесилюючи їх та розмножуючись усе більше й більше.
Проте боротьба з нею в умовах населених пунктів ускладнюється тим, що зона санітарного розриву при застосуванні хімічних засобів захисту рослин складає 300 метрів.
     Вчені запропонували екологічно безпечний спосіб боротьби з каштановою міллю – ін’єкція інсектицидів в стовбури дерев, за якої неможливе потрапляння пестицидів у довкілля. Кращий строк ін’єкції – початок вегетації (перед сокорухом) або після цвітіння
У стовбур дерева вводять в зроблений отвір препарат. Він поступово розчиняється і по провідних судинах розноситься по всіх частинах дерева гусінь молі, що живиться спочатку токсикованим соком, а згодом тканиною листків – гине.
Для ін’єкцій можна використати такі препарати, як Данадим 400, конфідор, ратибор, дотримуючись правил техніки безпеки.
     Фізико-механічний метод — щорічне повне прибирання і знищення листя, що опало, шляхом спалювання або компостування. При цьому слід враховувати, що спалювання листя в зоні міста є дуже небажаним. Є й варіант обприскування крон дерев інсектицидами, які використовуються проти гусені (інгібітори синтезу хітину, наприклад “Dimiline”) та імаго (піретроїди “Karate”, “Vaztak”), чи статевими феромонами. Хоч вони і є доволі ефективними, їхнє використання в умовах міста становить певну екологічну небезпеку і потребує ретельного вибору часу для отримання найбільшої ефективності. Вартість такої обробки — приблизно 5—30 доларів США на одне дерево.

     На державному рівні береться участь в ініційованому Європейським Союзом проекті „CONTROCAM”. У рамках цього проекту головними є три аспекти вивчення каштанової мінуючої молі: дослідження сучасного та майбутнього впливу на гіркокаштан звичайний цього шкідника в європейських урбанізованих екосистемах та природних лісах на Балканах; розвиток інтегрованих методів боротьби з міллю; узагальнення отриманого досвіду з метою використання у випадку вторгнення на території країн Європейського Союзу інших екзотичних шкідників.

Боротьба за кордоном

     «Відомі різні методи боротьби з мінером: хімічний, з використанням феромонів (так званий польовий) і фізико-хімічний, — говорить учений. — Європейці прагнуть допомогти каштану за допомогою препарату дімілін, який згубний для мінера і вважається безпечним для людини і хребетних тварин. Польські фахівці розробили методику, яка передбачає використання препарату конфідор: введений в стовбур дерева, він мігрує в листя і робить її отруйною — на жаль, не тільки для молі, але і для людини і теплокровних тварин. На мою думку, для досягнення якнайкращого ефекту доречно об'єднати всі три методи. Фізико-механічні заходи можна використовувати на невеликих площах або із залученням великої кількості виробників робіт. У містах доцільно використовувати феромони разом з інсектицидами контактної дії. Якщо застосовується дімілін, який дає якнайкращі результати при обробці яйцекладок і личинок першого віку, феромон можна використовувати для виявлення перших дорослих особин після зимівлі і відразу ж почати обробку препаратами. Інсектициди системної дії слід використовувати при обробці дерев каштана кінського в придорожніх лісових смугах». До речі, додає В.Крамарец, європейці не дуже схвалюють застосування хімічних препаратів. «Це вигідно фірмам, які проводять і торгують цією хімією, але невигідно для бюджету міста і не цілком безпечно для навколишнього середовища. Крім того, є думка, що ці хімікати, знищуючи міль, знищують і корисних комах — її природних ворогів». Частково справляються з Cameraria ohridella німці: у них опале листя закладають в так звані біогенератори, де відбувається природне перегнивання рослинних і харчових залишків. У біогенераторах досягається температура понад 60 градусів, при якій всі лялечки гинуть. Так от, утилізувавши листя, німці одночасно отримують біогаз для опалювання, підігріву і тому подібного і перегній, який використовують як органічне добриво.

« Последнее редактирование: 25 Августа 2009, 18:37:58 от Сонце »
Записан

Сонце

  • Старожил
  • ****
  • Сообщений: 337
    • Просмотр профиля
12.06.2010.  А що буде з каштаном через місяць?

Записан

Сонце

  • Старожил
  • ****
  • Сообщений: 337
    • Просмотр профиля
На 25.09.2010


Цвітіння
« Последнее редактирование: 26 Сентября 2010, 22:23:28 от Сонце »
Записан