Добро пожаловать, Гость. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Имя пользователя: Пароль:
Просмотр сообщений
This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.
    Messages   Показать темы Показать вложения  

  Messages - Сонце
Страниц: 1 ... 17 18 [19] 20
271  Основные разделы / Учеба / Re: Лекціі з ботаніки : 14 Февраля 2010, 00:39:19
Рослинна клітина ч-3
272  Основные разделы / Учеба / Re: Лекціі з ботаніки : 14 Февраля 2010, 00:38:34
Рослинна клітина ч-2
273  Основные разделы / Учеба / Re: Лекціі з ботаніки : 14 Февраля 2010, 00:36:56
Рослинна клітина ч-1
274  Основные разделы / Учеба / Re: Лекціі з ботаніки : 14 Февраля 2010, 00:07:24
Плоди, насіння, біологія плодоношення ч-2
275  Основные разделы / Учеба / Re: Лекціі з ботаніки : 14 Февраля 2010, 00:06:18
Плоди, насіння, біологія плодоношення ч-1
276  Основные разделы / Учеба / Re: Лекціі з ботаніки : 30 Ноября 2009, 19:10:55
Квітка, біологія, цвітіння
277  Основные разделы / Учеба / Re: Лекціі з ботаніки : 30 Ноября 2009, 19:06:00
Вегетативне розмноження[attach=1]
278  Основные разделы / Учеба / Re: Лекціі з ботаніки : 30 Ноября 2009, 19:00:42
Морфологія листка[attachthumb=1]
279  Основные разделы / Учеба / Лекціі з ботаніки : 30 Ноября 2009, 18:54:14
[attach=1]Морфологія кореня, стебла
280  Основные разделы / Литература / Всесвітній День лісівництва : 05 Ноября 2009, 13:39:36
21 березня - Всесвітній День лісівництва

 
     Традицію відзначати 21 березня як Всесвітній день лісівництва було започатковано в 1971 році під час загальних зборів Європейської конфедерації сільського господарства, метою яких було обговорення важливості вміння цінувати значення власних лісових ресурсів. Так і зародилася ідея проголошення Всесвітнього дня лісівництва, яка одразу ж була підтримана Організацією ООН з питань продовольства та сільського господарства (ФАО). Європейська конфедерація сільського господарства зазначила, що цей день має бути набагато важливішим за Всесвітній день дерева. «Всесвітній день лісівництва потрібно використовувати для розповсюдження інформації щодо всіх аспектів багатства лісу, представлених з трьох точок зору: виробництво, захист та відновлення, а також їх зв’язок із заповіданням», – було зазначено конфедерацією.

     Всесвітній день лісівництва святкується в день весняного рівнодення в Північній півкулі, що за традицією вважається першим днем весни і є символом нового життя та нових починань. Хоча в  Південній півкулі цей день є днем осіннього рівнодення, але в будь-якому випадку даний період є сприятливим для посадки та росту дерев.

     З того часу багато країн перейняло цю практику. В школах і громадських закладах Нігерії з’явилися афіші на честь Всесвітнього дня лісівництва, які містили заголовок «Наша лісова спадщина». В США в Президентській промові щодо підсумків роботи за тиждень було відмічено Всесвітній день лісівництва та проведення церемоній, з метою висвітлення ролі лісів та лісового господарства в житті кожної людини.

     В Австралії національний комітет, з метою репрезентації регіонів, територій, університетів та лісопромислових підприємств, розпочав кампанію, що включала безкоштовне розповсюдження буклетів («Ліси назавжди», «Лісове господарство – екологічно допустима промисловість») та 15-хвилинного відеофільму.

     В багатомовній Швейцарії преса, радіо та телебачення заохочувалися та підтримувалися інформаційними службами органів державного управління в лісовому господарстві. Інформаційні випуски французькою, німецькою та італійською мовами роз’яснювали наскільки важливу роль відіграють ліси та лісове господарство в економіці, в захисті та збереженні навколишнього природного середовища, в гірській спадщині, а також в культурі населення Швейцарії.

     21 березня світова спільнота відмічає також як Всесвітній день Землі. Свято проголошене Генеральним секретарем ООН у березні 1971 року. Відмічається щорічно в день весняного рівнодення.  У цей день за традицією лунає «Дзвін миру». У Дзвін прийнято дзвонити двічі на рік: у перший день весни - день весняного рівнодення, та 21 вересня – Міжнародний день Миру.

     Ліси забезпечують суспільство багатьма цінностями. Це не лише чиста прісна вода, безпечна домівка для нашої флори та фауни, деревина для наших будівель, сировина для паперу, пилок та нектар для бджолярства, неймовірна кількість безцінних археологічних, історичних та культурних об’єктів. Це – саме життя. Тому любіть ліс і святкуйте це чудове свято разом із фахівцями галузі.

281  Основные разделы / Литература / Про День працівника лісу : 14 Сентября 2009, 23:53:32
У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про День працівника лісу

{ Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 885/2008 ( 885/2008 ) від 01.10.2008 }


     На підтримку ініціативи  працівників  лісового господарства, лісової,  деревообробної промисловості України п о с т а н о в л я ю:

     Установити в Україні професійне  свято  працівників  лісового господарства,   лісової,   деревообробної   промисловості  -  День працівника лісу, яке відзначати щорічно у третю неділю вересня.

{ Указ із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 885/2008
( 885/2008 ) від 01.10.2008 }
 

 Президент України                                       Л.КРАВЧУК

 м.Київ, 28 серпня 1993 року
          N 356/93
282  Основные разделы / Литература / Порядок здійснення охорони лісів від пожеж та захисту їх від шкідників і хвороб : 03 Сентября 2009, 22:42:14
ПОРЯДОК
здійснення охорони лісів від пожеж
та захисту їх від шкідників і хвороб
283  Основные разделы / Учеба / У місті Вінниці спостерігається поширення каштанової мінуючої молі. : 25 Августа 2009, 18:34:08
У місті Вінниці спостерігається поширення каштанової мінуючої молі

     В останні роки на вулицях Вінниці впадає в око те, що уже в липні-серпні жовтіє, скручується і обсипається. В народі подейкують, що то радіація спотворює листя або забруднене повітря забиває продихи листя чи навіть кислотні дощі. Проте, давайте з’ясуємо, в чому річ?
[attach=1]
Фото 1. Пошкодження листків гіркокаштану кінського (Aesculus hipocastanus)   карантинним шкідником – каштановою мінуючою міллю.

     Хто не бачив каштану, точніше гіркокаштану кінського (Aesculus hipocastanus) – така його наукова назва? Звичайно, що всі. Його лопатеві листки стали такими звичними для жителів міст і сіл України, що мало хто сумнівається у тому, що це дерево істинно українське. Але то не так, ще в ХІХ столітті гіркокаштан був екзотикою і висаджувався лише у ботанічних садах і великих містах: Києві, Харкові чи Львові. І з цим, таким звичним деревом, щось трапилось. В останні роки каштани раптово почали сохнути, влітку скидати листя і цвісти восени. Спершу це відбулось на Закарпатті десь на межі 2000-го року, проте ця подія якось не привернула уваги ні населення, ні влади, ні науковців. Забили на сполох, коли дивні речі з каштанами почали творитись у Львові в 2002 році. За дослідження взялись науковці і видали результат. Виявилось, що бідою наших каштанів є міліметрових розмірів міль – Cameraria ohridella Deschka et Dimič або каштанова мінуюча міль – вид невідомого походження, яка була виявлена в ізольованому місці біля озера Охрид в Македонії (Formed Jugoslavian Repablic Makedonia) у 1985 р, а як новий вид – описаний у 1986 р. Cameraria ohridella є мандрівним видом і вважається завізним, проте його батьківщина до нинішнього дня так і невстановлена. До 2000 р. даний вид поширився по всій Європі, втому рахунку і в Україні.
     
Країни            Рік виявлення

Македонія               1985
Хорватія               1989
Австрія                           1989
Італія                           1992
Словаччина, Чехія   1993
Німеччина               1994
Бельгія                           1999
Франція               2000
Угорщина, Швеція,
Польща, Данія,
Англія, Греція             2000-2003

Україна:
   (Львів)               2002
   (Київ)                2003
Росія    (Москва)   2005

    З 1986 року, мандруючи кожен рік по 150 – 200 кілометрів, метелик поступово добрався до України.
[attach=2]
Фото 2. Каштанова мінуюча міль – Cameraria ohridella Deschka et Dimič
(імаго – доросла комаха)

     Уперше шкідника (див. фото 2) на території України виявили у 2003 році на Львівщині. Приблизно тоді ж міллю були вражені вже майже всі основні насадження і на Закарпатті.

     Вважається, що проникнення Cameraria ohridella в Україну розпочалась у 1998-1999 рр. з Угорщини. Впродовж останніх років вид поширився на територію більшої частини Західної України і розпочав експансію в центральні регіони держави. Науковці вказують, що поширення молі відбувалось вздовж автотраси Чоп-Київ за рахунок перевезення автомобілями та залізничним транспортом уражених листків каштану і завдяки обсадженими узбіччями автострад – гіркокаштаном кінським.  Проте перші достовірні дані про наявність цього виду в Україні припадають на 2002 р, коли Cameraria ohridella масово була виявлена у м. Львові, де спричинила серйозну стурбованість тамтешніх біологів. В другій половині липня 2004р. було відмічено наявність типових охристих плям на листках гіркокаштану, їх скручування та опадання у м. Івано-Франківську та цілій низці населених пунктів області. Личинки каштанової мінуючої молі поселяються в листках гіркокаштану, клену гостролистого (Acer plataniodes), липи серцелистої (Tilia cordata), платану західного (Platan occidentalis) та ясена (Fraxinus excelsior).

     Чому міль називають мінуючою? В середньовіччя міною називали потайний хід-підкоп під стінами замку. Аналогічно веде себе і личинка Cameraria ohridella — вгризаючись в листову пластинку і там розвиваючись. Живлячись личинка проточує хід в асиміляційній (зеленій) тканині листка. Через деякий час личинка заляльковується, і з лялички виходить метелик. На протязі літа міль дає три – чотири покоління.
[attach=3]
Фото 3. Ляличка в листку

     Активність дорослих осіб генерації, яка перезимувала, починається разом із початком цвітіння каштана. В кінці квітня - на початку травня проходить виліт метеликів і концентрація їх у кроні дерев, самиці на листках відкладають яйця, до 30 штук кожна. Літ і яйцекладка яких може тривати на протязі 25-30 днів. В кінці червня виходять метелики другої генерації літ і яйцекладка яких триває до кінця липня. Період відкладання яєць може бути розтягнутим. В Львові літ і парування метеликів на корі каштанів спостерігається  навіть в середині вересня, хоча нормальний розвиток личинок з відкладених яєць практично неможливий. Зимує міль в листі, що опало з дерева. Чисельність її значною мірою зменшується при ранніх заморозках, але при аномальному потеплінні останніх років на це можна не сильно покладатись. Тим більш що з одного кілограму сухого листя може вийти до 4,5 тис. особин.

     Наявність кількох генерацій протягом літнього періоду і практична відсутність природних ворогів (правда, є певні відомості про роль синиць в обмеженні чисельності цього шкідника) роблять каштанову міль неймовірно агресивною стосовно до своєї кормової рослини — гіркокаштана звичайного. Ситуація ускладнюється й особливостями вегетації цього каштана: на відміну від інших дерев, які приблизно через два тижні після спалаху діяльності шкідника відновлюють листяний покрив, для гіркокаштана це нехарактерно. Буває й таке, коли до початку літа каштани стоять повністю без листя. Восени, зазвичай у вересні, найураженіші дерева випускають нове листя й цвітуть. Це явище, за умови регулярного повторення протягом декількох років, сильно пригнічує рослини і може призвести до їх загибелі, що вже колись спостерігалося у Чехії та Угорщині.
Як правило, у місцях з високою щільністю молі вже після першої генерації шкідника листя каштана повністю пошкоджене. Це перешкоджає нормальному накопиченню деревом поживних речовин, необхідних для зимівлі та весняного пробудження. До цього призводить те, що каштани масово скидають поїдене личинками молі листя, а у вересні, коли настає „бабине літо” й тепло, починають частково відновлюватися й удруге цвісти. Але це шкідливо, бо дуже виснажує каштан, ослаблює його захист і прискорює загибель дерева.

Боротьба в Україні
     
    Є кілька варіантів боротьби з міллю: уколи інсектициду в стовбур (проте це буде дорого), відловлення самців молі феромонними пастками, згрібання та компостування опалого листя, можливо, обприскування дерев уночі, коли люди не виходять на вулиці (але цей метод у місті небажаний), але найліпше допомагає випускання на дерева природного шкідника цієї молі – мушки-трихограми, яка відкладає свої личинки в яйця паразита й ними живиться. Мушка не спричиняє людям шкоди. Каштанова міль дає 3 покоління за півроку, ці покоління теж розмножуються, й таким чином одна пара метеликів дає за цей час більше 3-х тисяч нащадків. Вся ця навала з року в рік шкодить каштанам, поступово знесилюючи їх та розмножуючись усе більше й більше.
Проте боротьба з нею в умовах населених пунктів ускладнюється тим, що зона санітарного розриву при застосуванні хімічних засобів захисту рослин складає 300 метрів.
     Вчені запропонували екологічно безпечний спосіб боротьби з каштановою міллю – ін’єкція інсектицидів в стовбури дерев, за якої неможливе потрапляння пестицидів у довкілля. Кращий строк ін’єкції – початок вегетації (перед сокорухом) або після цвітіння
У стовбур дерева вводять в зроблений отвір препарат. Він поступово розчиняється і по провідних судинах розноситься по всіх частинах дерева гусінь молі, що живиться спочатку токсикованим соком, а згодом тканиною листків – гине.
Для ін’єкцій можна використати такі препарати, як Данадим 400, конфідор, ратибор, дотримуючись правил техніки безпеки.
     Фізико-механічний метод — щорічне повне прибирання і знищення листя, що опало, шляхом спалювання або компостування. При цьому слід враховувати, що спалювання листя в зоні міста є дуже небажаним. Є й варіант обприскування крон дерев інсектицидами, які використовуються проти гусені (інгібітори синтезу хітину, наприклад “Dimiline”) та імаго (піретроїди “Karate”, “Vaztak”), чи статевими феромонами. Хоч вони і є доволі ефективними, їхнє використання в умовах міста становить певну екологічну небезпеку і потребує ретельного вибору часу для отримання найбільшої ефективності. Вартість такої обробки — приблизно 5—30 доларів США на одне дерево.

     На державному рівні береться участь в ініційованому Європейським Союзом проекті „CONTROCAM”. У рамках цього проекту головними є три аспекти вивчення каштанової мінуючої молі: дослідження сучасного та майбутнього впливу на гіркокаштан звичайний цього шкідника в європейських урбанізованих екосистемах та природних лісах на Балканах; розвиток інтегрованих методів боротьби з міллю; узагальнення отриманого досвіду з метою використання у випадку вторгнення на території країн Європейського Союзу інших екзотичних шкідників.

Боротьба за кордоном

     «Відомі різні методи боротьби з мінером: хімічний, з використанням феромонів (так званий польовий) і фізико-хімічний, — говорить учений. — Європейці прагнуть допомогти каштану за допомогою препарату дімілін, який згубний для мінера і вважається безпечним для людини і хребетних тварин. Польські фахівці розробили методику, яка передбачає використання препарату конфідор: введений в стовбур дерева, він мігрує в листя і робить її отруйною — на жаль, не тільки для молі, але і для людини і теплокровних тварин. На мою думку, для досягнення якнайкращого ефекту доречно об'єднати всі три методи. Фізико-механічні заходи можна використовувати на невеликих площах або із залученням великої кількості виробників робіт. У містах доцільно використовувати феромони разом з інсектицидами контактної дії. Якщо застосовується дімілін, який дає якнайкращі результати при обробці яйцекладок і личинок першого віку, феромон можна використовувати для виявлення перших дорослих особин після зимівлі і відразу ж почати обробку препаратами. Інсектициди системної дії слід використовувати при обробці дерев каштана кінського в придорожніх лісових смугах». До речі, додає В.Крамарец, європейці не дуже схвалюють застосування хімічних препаратів. «Це вигідно фірмам, які проводять і торгують цією хімією, але невигідно для бюджету міста і не цілком безпечно для навколишнього середовища. Крім того, є думка, що ці хімікати, знищуючи міль, знищують і корисних комах — її природних ворогів». Частково справляються з Cameraria ohridella німці: у них опале листя закладають в так звані біогенератори, де відбувається природне перегнивання рослинних і харчових залишків. У біогенераторах досягається температура понад 60 градусів, при якій всі лялечки гинуть. Так от, утилізувавши листя, німці одночасно отримують біогаз для опалювання, підігріву і тому подібного і перегній, який використовують як органічне добриво.

284  Основные разделы / Наука / Использование енергии солнца : 05 Августа 2009, 16:37:59
Использование енергии солнца

     Система солнечных батарей в Сахаре обеспечит потребности всей Европы в электроэнергии. Проекты строительства такой системы разрабатываются учеными из Евросоюза, пишет газета The Daily Mail. Ориентировочная стоимость проекта составит 35,7 миллиарда фунтов стерлингов (71,5 миллиарда долларов США).

     Солнечные батареи займут площадь, сравнимую с площадью Уэльса. Мощность новой солнечной электростанции составит около 100 гигаватт. Электричество планируется передавать странам-потребителям по высоковольтной линии передач постоянного тока (большинство обычных ЛЭП используют переменный, однако передача постоянного тока обходится дешевле из-за меньших потерь). Согласно предварительным расчетам, создание такой линии обойдется в один миллиард фунтов ежегодно (около двух миллиардов долларов).

     По оценкам Эрнулфа Йегер-Вальдена (Arnulf Jaeger-Walden), сотрудника Института энергии при Европейской комиссии, для обеспечения Европы необходимым количеством электроэнергии достаточно использовать около 0,3 процента солнечного излучения, приходящегося на Сахару и пустыни Ближнего Востока.

[attach=1]

Крупнейшая система солнечных батарей в Мюнхене, Германия

     Идея строительства системы солнечных батарей в Сахаре была поддержана президентом Франции Николя Саркози и премьер-министром Великобритании Гордоном Брауном. Новый проект также обсуждался во время съезда Средиземноморского союза, международной организации, созданной 13 июля 2008 года по инициативе Саркози и объединяющей все стран Евросоюза и неевропейские страны, граничащие со Средиземным морем.
285  Основные разделы / Наука / Теория происхождение крыл у насекомых : 02 Августа 2009, 23:28:40
Теория происхождение крыл у насекомых

     Биологам удалось прояснить, каким образом в ходе эволюции у насекомых появились крылья. Ученые установили, что древние щетинохвостки, от которых, как считается, произошли все современные насекомые, использовали усики для планирования при прыжках с деревьев. Об этом сообщает Science NOW, а статья ученых опубликована в журнале Biology Letters.

     До настоящего момента существовали две основные гипотезы возникновения способности к полету у насекомых. Согласно одной, крылья достались им от морских предков. Согласно другой — способность летать зародилась на суше. Новое исследование подтверждает вторую гипотезу.

     Основным объектом изучения биологов были современные щетинохвостки Archaeognatha meinertellidae, которые обитают в Перу. По строению они очень похожи на обитавших на Земле 390 миллионов лет назад предков современных насекомых. У них имеется шесть ног, панцирь, а на теле и хвосте располагаются продолговатые выросты (напоминающие усики), за которые щетинохвостки и получили свое имя. Один из выростов прикрепляется к грудному сегменту панциря.

[attach=1]

     В рамках опытов ученые выловили более 200 экземпляров A. meinertellidae. Затем они разделили их на шесть групп. Одну оставили нетронутой, а у насекомых из оставшихся пяти удалили фрагменты их хвостового "оперения". Затем насекомых сбрасывали с большой высоты, а их полеты снимались на камеру.

    В результате ученым удалось установить, что в 90 процентах случаев нетронутые насекомые успешно планировали. При этом из оставшихся потеряли способность скользить по воздуху только насекомые, у которых был удален вырост, произрастающий из грудного сегмента тела A. meinertellidae.

     Ученые отмечают, что, согласно теории о возникновении крыльев у сухопутных насекомых, сначала у этих организмов должно было появиться одно протокрыло. Основным возражением является следующее: одно крыло не приносит эволюционной выгоды, так как не появляется новой способности к полету. Последние результаты биологов показывают, что это не так.

Материал предоставлен для ознакомления.
Авторские права принадлежат авторам
Страниц: 1 ... 17 18 [19] 20